підпирати

підпирати
= підпе́рти
1) подпира́ть, подпере́ть; (укреплять для придания прочности) подкрепля́ть, подкрепи́ть
2) (об ощущении тяжести) безл. подпира́ть, подпере́ть
3) (поддерживать, усиливать) перен. подкрепля́ть, подкрепи́ть

Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». . 2008.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "підпирати" в других словарях:

  • відпирати — I а/ю, а/єш, недок., відпе/рти, відіпру/, відіпре/ш, док., перех., розм. 1) рідко. Те саме, що відмикати 1). 2) Силою змушувати відступити назад; відтискувати. 3) тільки док., фам. Віднести щось важке, напружуючись. II а/ю, а/єш, недок., відіпр …   Український тлумачний словник

  • підпирати — а/ю, а/єш, недок., підпе/рти, підіпру/, підіпре/ш, док., перех. 1) Ставити підпори для підтримки чого небудь. || Підтримувати голову, підборіддя і т. ін., підставляючи руку, долоню і т. ін. або опирати, схиляти їх на щось. || у сполуч. зі сл. бік …   Український тлумачний словник

  • попідпирати — а/ю, а/єш, док., перех. Підперти що небудь (про багатьох); підперти багато чого небудь; підперти щось у багатьох місцях …   Український тлумачний словник

  • відпирати — 1 дієслово недоконаного виду відмикати розм. відпирати 2 дієслово недоконаного виду перучи відмивати бруд …   Орфографічний словник української мови

  • підпирати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • попідпирати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відпираний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до відпирати I і відпирати II …   Український тлумачний словник

  • відпирання — я, с. Дія за знач. відпирати I і відпирати II …   Український тлумачний словник

  • відперти — див. відпирати I …   Український тлумачний словник

  • відпираючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до відпирати …   Український тлумачний словник

  • підперти — див. підпирати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»